УРОКИ ФІЗИКИ 10 КЛАС: Урок №71 Кристалічні та аморфні тіла

30.03.2020
Тема: Будова та властивості твердих тіл. Анізотропія кристалів. Рідкі кристали.

1. Тверді тіла

Тверді тіла – це тіла, які зберігають власний об’єм і форму.

2. Аморфні тіла

Аморфні тіла дуже близькі до рідин. Молекули, атоми, йони аморфних тіл взагалі розташовані хаотично, і тільки всередині невеликих локальних груп, які містять усього кілька частинок, вони розташовані в певному порядку (ближній порядок).

У аморфних тіл зберігається ближній порядок у розміщенні частинок (атоми, молекули, йони), але відсутній дальній (скло, різні затверділі смоли (янтар), пластики).

Властивості аморфних тіл:

1) ізотропія – фізичні властивості (теплопровідність, електропровідність, міцність, оптичні властивості)однакові у всіх напрямках;

2) не мають певної температури плавлення й питомої теплоти плавлення (з підвищенням температури вони поступово перетворюються на рідину);

3) пластичність (вони не відновлюють форму після припинення дії деформуючої сили);

4) нестійкість (через деякий час аморфна речовина переходить у кристалічний стан. Але часто цей час буває дуже тривалим (роки й десятиліття). До таких речовин належить скло. Будучи спочатку прозорим, протягом багатьох років воно мутніє: у ньому утворюються дрібні кристалики силікатів).

3. Кристалічні тіла

У кристалічних тілах частинки речовини (атоми, молекули, йони) розташовані в чітко визначеному порядку (метали, лід, сіль, кварц).

Наслідком цього є геометрично правильна кристалічна ґратка. Вузол кристалічної ґратки – це точка, відносно якої атом (молекула) здійснює коливання.

Властивості кристалів:

1) наявність чіткої температури плавлення; уся енергія, яка підводиться до тіла за даної температури, йде на збільшення потенціальної енергії молекул та руйнування кристалічної ґратки Кінетична енергія молекул незмінна, тому температура тіла під час плавлення не змінюється;

2) залежність від типу кристалічної ґратки.

4. Монокристали та полікристали

Кристалічні тіла можуть бути монокристалами і полікристалами.

Монокристал – тверде тіло, частинки якого утворюють єдину кристалічну ґратку (кварц, турмалін, сегнетові солі).

Фізичні властивості монокристалів залежать від обраного в них напрямку.

Анізотропія – залежність фізичних властивостей від вибраного в кристалі напрямку.

Механічна міцність багатьох кристалів різна в різних напрямках: шматок слюди легко розшаровується на тонкі пластинки в одному напрямку, але його набагато складніше розламати перпендикулярно до пластинок. Від напрямку, обраного в кристалі, залежать його теплопровідність, електропровідність, заломлення, прозорість, лінійне розширення та багато інших фізичних властивостей. Анізотропія кристалів зумовлена їх кристалічними ґратками: в різних напрямках відстані між частинками, що утворюють кристалічну ґратку, різні

Полікристали – тверді тіла, які складаються з багатьох хаотично орієнтованих маленьких кристаликів, що зрослися між собою (метали, глина, сплави металів).

Полікристалічні тіла ізотропні, тобто їх властивості однакові в усіх напрямках.

5. Поліморфізм. Багато кристалічних речовин мають однаковий хімічний склад, однак через різну структуру кристалічних ґраток відрізняються своїми фізичними властивостями. Таке явище називають поліморфізмом, а перехід із однієї кристалічної структури в іншу — поліморфним переходом.

На цьому відео ми спостерігаємо поліморфний перехід білого олова у сіре, яке у народі носить назву "оловяна чума".

У 1912 році англійський дослідник Р.Скотт очолив експедицію до нескореного в той час Південного полюса. Долаючи страшний холод, полярники просувалися вглиб шостого континенту. Під час відпочинку члени експедиції вирішили зігрітися гарячим чаєм. Але коли вони дістали свої олов'яні казанки, то побачили, що їх стінки, раніше сріблясто-білі, тепер були покриті сірими плямами. І варто було тільки стиснути або вдарити по такому казанку, як він розсипався в порошок. Але найгірше те, що полярники мали з собою баки з пальним, запаяних оловяний припоєм. Під час сильних морозів баки "розклеїлись" і пальне витекло. Експедиція разом зі своїм командиром загинула від холоду в крижаній пустелі Антарктики.

6. Рідкі кристали

Рідкий кристал – стан речовини, який поєднує плинність рідини й анізотропію кристалів.

У рідині частинки в цілому розташовані хаотично та можуть вільно обертатись і переміщуватись у будь-яких напрямках.

У кристалічному твердому тілі існує тривимірний далекий порядок і частинки можуть лише коливатися біля положень рівноваги.

У рідкому кристалі є певний ступінь упорядкованості в розташуванні молекул, але й допускається деяка свобода їх переміщення. Найчастіше рідкокристалічний стан спостерігається в органічних речовин, молекули яких мають видовжену або дископодібну форму.

Нематичні (нитковидні молекули напрямлені паралельно одна одній, але можуть ковзати вгору та вниз); смектичні (молекули орієнтовані паралельно одна одній і утворюють тонкі шари); холестеричні (плоскі довгі молекули зібрані в шари, повернуті один відносно одного)

Залежність оптичних властивостей рідких кристалів від температури та електричного поля забезпечила їх широке застосування.

Застосування: дисплеї годинників і калькуляторів, персональні комп’ютери, плоскі телевізійні екрани; їх використовують у медицині (наприклад, як індикатори температури).

Так, кут повороту осей молекул у кожному шарі холестеричного рідкого кристала залежить від температури, а від кута повороту залежить забарвлення кристала, тому якщо тонку полімерну плівку з мікропорожнинами, заповненими холестериком, накласти на тіло, то вийде кольорове відображення розподілу температури.